Ігроманія 2

Ігроманія являє собою свого роду шкідливе захоплення, тобто надмірний потяг до ігри . На теперішній час це дуже поширене відхилення , але воно піддається лікуванню . До неї схильні люди різного віку.

Ігрова залежність формується з цілком нешкідливого захоплення комп`ютерними іграми чи гральними автоматамиі і вонане стосується фізичного здоров*я людини , а викликає лише підвищені емоції . Цим вона відрізняється від таких видів залежності , як алкоголізм чи тютюнопаління , що прямо впливають на фізичний стан людини .Тому ігроманія дуже схожа з психічними розладами. До того ж , ігрову залежність дуже важко виявити на початковій стадії .

Загалом цей вид залежності може бути спровокований від досить безневинного способу зняти стрес в ігрі чи відволікти себе від проблем , позбутися від відчуття самотності .

І людина , граючи , хоче забути свої проблеми , звільнитися від самотності і печалі.

Цей процес затягує у нереальний світ фантазій і там , у цьому світі , людина прагне змінити своє життя , уявляючи себе успішним як виграє багато грошей . Але ігромани не розуміють , що виграти практично неможливо . Вигравши копійки , азарт ще з більшою силою затягує їх до наступної гри …

Це призводить до втрати сім*ї , до руйнування відносин з друзями і повного зубожіння .

Ігроман входить в такий психологічний стан , де він не може себе контролювати

Ігроманія особливо небезпечна для дитячої свідомості.

Особливо небезпечно , коли батьки , не приділяючи достатньої уваги своєму малюку , самі провокують цю залежність в дитині , даючи йому грати в різні ігри на комп*тері , планшеті чи смартфоні . Спочатку це забава ,але це вже перший крок , що може спричинити наслідки , за якими з дитини виросте ігроман .

Є чотири стадії ігроманії

1. періодична гра і бажання щось виграти
2. більш часті ігри і в основному програші
3. стадія відчаю
4. стадія безнадійності

На першій садії людина грає на невеликі суми і періодично може виграти .

На другій стадії витрачаються великі гроші , людина може залізти в борги , лишитися роботи , т.я. хоче мати більше часу на гру.

На третій стадії гравець відчуває каяття і хочевсе виправити , але стосунки з сім*єю , друзями вже втрачені .

На четвертому етапі людина бачить тільки безвихідь і часто думає про суїцид . Вона не взмозі сама подолати потяг до ігри , це вже для неї «наркотик». І цей «наркотик» затягує у ще більші борги , призводить до душевного розладу і до вживання алкоголю,наркотиків .

Як можна вилікувати хворого ? Звичайно , це не так просто . Першим етапом лікування є визнання ігроманом своєї залежності і обов*язкове звернення до спеціаліста за допомогою . І коли хворий усвідомить , що гра була ілюзія і повністю відмовиться від гри – це буде першим кроком до одужання . Але при цьому дуже важлива правильна підтримка родичів .

у Індивід постійно думає про гру, вона немов поглинає всі його думки, він згадує попередні ігри і планує майбутню стратегію, якщо індивід залежимо від азартних ігор, то він буде стурбований думками про пошук грошей; - В ході ігрового процесу суб`єкт відчуває сильне збудження психіки, постійно збільшуючи ставки або переходячи на більш складні рівні; - При зупинці гри внаслідок, наприклад, відключення електрики або обмеження ставки, ігроман відчуває роздратування, тривогу, гнів; - Індивід за допомогою гри намагається втекти від проблем і тривог, сховатися від страхів, розвіяти депресію; - За допомогою захоплення ігровим процесом людина прагне заглушити почуття провини або позбутися від самотності або; - Індивід робить всілякі спроби, щоб відігратися або виграти; - Обманює рідню і лікуючого лікаря, прагнучи приховати реальну потребу в грі; - Індивід намагається применшити значимість ігрового процесу для себе; - Може заради свого захоплення зробити підроблення, крадіжку або розтрату, щоб, наприклад, поліпшити комп`ютер для можливості грати в більш сучасні версії ігор або відшукати гроші на азартні ігри; - Ігромана не зупиняє розуміння того, що можна позбутися кар`єри, зіпсувати сімейні взаємини, втратити дружину і друзів; - Індивіди, які страждають пристрастю до азартних ігор, постійно позичають гроші для оплати програшів і можливості відігратися. Проблема ігроманія проходить чотири стадії. Перша стадія ігроманії характеризується періодичної грою і мріями про великий куш. Новачок, як правило, не підвищує ставки, грає на маленькі суми, періодично виграючи, нерідко виграші бувають великими. Після чого настає наступна фаза - низка програшів. Індивід починає часто грати і програвати. На цьому етапі ігроман може кинути роботу, щоб звільнити більше часу для гри, починає займати гроші і влазить в борги. Внаслідок цього, може красти цінності з дому і здавати їх в ломбард. Тепер настає черга фази відчаю. На даному етапі репутація гравця, як правило, повністю зіпсована, сімейні відносини зруйновані, розірвані контакти з друзями та іншої ріднею. Індивід часто відчуває каяття, але при цьому прагне себе виправдати, звалюючи провину на оточення. Адже так простіше. Ігромана на цьому етапі можуть переслідувати напади паніки. На третій стадії людина самостійно подолати патологічний потяг не в змозі. Останній етап характеризується відчуттям безнадійності. Індивід відчувають безвихідь. Азарт затягнув його немов вир. Всі його спроби вибратися призводять лише до ще більшого увязанія в залежності. На цьому етапі зароджуються думки про суїцид, так як лише в ньому ігроман бачить вихід. Також можливі проблеми з дотриманням законодавства, пристрасть до спиртних напоїв, емоційний крах і ознаки божевілля. Суб`єкта, схильного до описуваного недугу, не зупиняють стрімко примножувати борги, порушення фізичного здоров`я і розлад душевного стану. У подібному стані для індивіда гра перетворюється в найбажаніший, потрібний «наркотик». Найчастіше ігроманія у підлітків зовсім іншого роду, ніж у дорослих. Підлітки, переважно, схильні до залежності від комп`ютерних ігор, а не від азартних. Однак дорослі особи також часто багато часу проводять у віртуальному світі, що негативно відбивається на всіх аспектах соціального й особистого життя. Мережеві ігри сьогодні практично захопили людство. Ігроманія танки (World of Tanks) або залежність від World of Warcraft (рольова віртуальна гра) - в даний час, вже не рідкість. Багато підлітків так само як і дорослі особи грають паралельно в кілька віртуальних ігор, годинами щодня просиджуючи за комп`ютером. Особливо згубно впливають онлайн ігри на індивідів, які перебувають в пубертатному періоді. Ігроманія у підлітків небезпечна погіршенням загального психічного стану дитини. Симптоми ігроманії у підлітків практично аналогічні ознаками комп`ютерної залежності. Однак останню поглиблює саме потяг до онлайн ігор. Комп`ютерна ігроманія в пубертатному віці характеризується марною тратою часу і грошових коштів, але крім цього вона небезпечна тим, що дітей нерідко просто «засмоктує» віртуальна реальність, внаслідок чого вони просто перестають жити в реальності. Несправжня дійсність, що міститься в сюжеті ігор, змушує підлітка-ігромана несвідомо змінювати власні установки і погляди на життя. Це може викликати вельми сумні наслідки, наприклад, суїцидальні спроби. симптоми ігроманії Виділяють наступні симптоми ігроманії зокрема і комп`ютерної залежності в цілому: - Втрата контролю над предметом потягу - збільшення часу перебування у віртуальному світі або за комп`ютером; - Відсутність контролю над сферами життєдіяльності та соціальними аспектами; - Виникнення так званої «тунельної» розумової діяльності - нав`язлива думка (тяга до ігор), домінуюча над свідомістю, аналогічно наркотику; - Підліток заперечує наявність залежності і відвертається від допомоги; - При неможливості негайно зануритися в ігровий світ, підліток стає агресивним, дратівливим, ворожим, в рідкісних випадках, він може закритися і стати апатичним до всього. Внаслідок захоплення онлайн іграми у дітей з`являються проблеми в навчальній діяльності, вони завалюють іспити і контрольні. Крім того, гра впливає згубно не тільки на соціальну сферу життєдіяльності підлітка, але і на особистісні аспекти і психічні процеси. Ігроманія змушує індивіда перериватися, відкладаючи ігровий процес, лише для задоволення фізичних потреб в мінімальній кількості. Простіше кажучи, у ігроманів на повноцінне прийняття їжі і сон, відпочинок, прогулянки часу немає. До всіх фізіологічних і іншими потребами ігроман починає ставитися як непотрібної витрати часу. Вони лише відволікають його від основної і найважливішою, цікава сфера життєдіяльності - гри. Навіть в рідкісні періоди сну залежний суб`єкт знаходиться в віртуальному світі. Симптоми ігроманії - втрата зору, порушення функціонування травної системи, ослаблення мускулатури, проблеми з хребетним стовпом - і це лише мала частка негативних наслідків віртуальної ігроманії. Психіка індивіда страждає сильніше його організму. Ігроман характеризується неадекватною поведінкою, йому з кожним прожитим днем стає все складніше відрізнити реальність від віртуального середовища. При цьому дійсність починає провокувати в людині негативні асоціації, так як в реальності він не володіє понад здібностями, наділеними в грі, особливо, якщо все крокує під укіс в реальному житті. У віртуальному світі гравець багатий і сильний, красивий або нерідко навіть досконалий. Крім того, він може в грі мати статус і високе положення, внаслідок чого безліч гравців просто жадає з ним спілкуватися. У завзятих гравців все частіше зароджується у свідомості нав`язлива думка: «навіщо взагалі потрібна реальність». Підсумком цього стає замкнуте коло: нетривалі інтервали між іграми лише примножують бажання гравця грати, сховатися від насущних проблем, несприятливого середовища, щоденних обов`язків, недосконалість людського тіла. Слід розуміти, що ігроманія хвороба комп`ютерна не виростали з нічого. Звичайно, існує певна кількість людей, легко потрапляють в будь-яку патологічну залежність. Проте ключовою основою зародження нездорової тяги до чого-небудь є різні проблеми, актуальні для підлітка зараз. Адже він тільки починає входження в доросле життя. Внаслідок юнацького максималізму підлітку будь-які «камені спотикання» на життєвій дорозі здаються практично кінцем світу. Тому незміцнілий підлітковий розум переносить його суворою і нецікавою реальності в незвичайний світ мрій, де збуваються мрії, а він -супергерой. Як позбутися від ігроманії? Поради батькам в принципі подібні до рекомендацій, які даються близьким при будь-якому вигляді залежностей незалежно від вікової категорії. У перший черга, якщо проблема все-таки встала перед батьками, то очі на неї не потрібно закривати. Чим раніше почати роботу щодо позбавлення чада від згубної пристрасті, тим швидше настане результат і менше шкоди завдасть нездорове захоплення. Адже дитині крім його батьків ніхто не допоможе. В ході розмов по душах з підлітком не потрібно на нього тиснути, звинувачувати, соромити. Оскільки подібними діями можна лише відштовхнути дитину і змусити його замкнутися в собі або спровокувати на агресію. Щоб позбутися від ігрової залежності, наприклад, такий як: ігроманія танки, найвірнішим рішенням буде умовити підлітка поговорити з психологом. Крім того, дітям дуже важлива підтримка з боку наібліжайшіх родичів і однолітків. Якщо підліток буде відчувати участь і підтримку, то він впоратися з бідою набагато швидше і легше. лікування ігроманії Фактором, який дає підставу необхідності лікування ігроманії є наявність емоційного підкріплення залежності. Людям, які шукають відповідь на питання: як лікувати ігроманію, потрібно розуміти, що швидкоплинного позбавлення від пристрасті не буде. На це необхідно спочатку налаштуватися як самому ігроманії, так і його близького оточення. Отже, для позбавлення від нездорової тяги від близьких родичів і безпосередньо від залежного індивіда потрібно завзятість і терпіння, які в поєднанні з комплексним і тривалим лікуванням приведуть до позбавлення від цього важкого стану. Повне вивільнення від ігроманії пов`язано з відновленням нормального функціонування психічних процесів і з подальшою переоцінкою життєвих цінностей ігромана, зміною звичного укладу життя. Як позбутися від ігроманії? Слід постаратися відвернути ігромана від гри будь-якими способами, наприклад, дитині можна запропонувати винагороду за виконання якоїсь домашньої роботи, для чоловіка можна влаштувати рольові інтимні гри. Смачна вечеря, цікавий фільм - це також елементи, що сприяють відволіканню від згубної звички. Крім того, можна організувати якусь захоплюючу поїздку або виїзд за місто. Не слід нехтувати частими бесідами про майбутнє, грошах і кар`єрному зростанні, уникати розмов про безглуздість ігор. Регулярність повторення допоможе сформувати негативний погляд на гру, який в подальшому зробить ігровий процес не настільки цікавим, приємним і затягує. З людьми, які потрапили в ігрову «кабалу», потрібно розмовляти якомога частіше. Потрібно пробудити в них інтерес до реального життя.

Не втрачайте відчуття реальності

Азартні ігри приваблюють дітей можливістю поринути у світ, позбавлений буденності, повсякденних навантажень, страхів, переживань… Реальність видається їм сірою і важкою. А в ігровому залі вони почувають себе наче у райдужному казковому світі: теплому, затишному, комфортному. Тут завжди можна відчути екстрім, гострий драйв перемоги. Навіть поразка, і та сприймається по-особливому. Пристрасть до ігроманії починається із звичайного інтересу, який непомітно і дуже швидко переростає у залежність.

Схильність до лудоманії може закладатися ще у ранньому дитинстві, якщо дитина звикає до дорослих, які грають у карти на гроші. Або раптово, якщо вона стає свідком чи можливо навіть випадковим власником великого виграшу.

Тому батьки повинні постійно цікавитися життям своєї дитини, її моральним і душевним станом. Якщо дитина стала дратівливою, втомленою, пасивною, байдужою до подій у сім’ї та навколишнього світу, треба бити на сполох, аби своєчасно вирвати дитину з лабет небезпечного захворювання ігроманією. Треба завжди мати на увазі, що ризик стати залежним від азартних ігор посилюється через проблеми у сім’ї, особливості характеру та вплив рідних, близьких і друзів.

Треба також мати на увазі, що ігроманія особливо небезпечна для людської, а тим паче для дитячої свідомості. Адже свідомість хворої людини зазнає негативних змін. Окрім потягу до постійної гри, у неї зникають усі інші цінності. Вона впадає у так званий ігровий транс. Це виявляється у порушенні сну, апетиту, ослабленні волі. Людина боїться залишитися сам на сам зі своїм патологічним бажанням знову і знову відчувати драйв азартних ігор. Тому знову повертається туди, де можна задовольнити своє бажання – в ігровий клуб. Причому іде туди не з порожніми руками. Зачасту ігроманія, яка потребує постійних грошових ресурсів, приводить «гравців» на лаву підсудних. Тому дуже важливо своєчасно діагностувати ігрову залежність і допомогти її подолати.

Портрет ігромана

Хто найчастіше страждає від ігроманії? Психологічний образ зрозумілий: вона властива залежному типу особистості. І для цього типу форма залежності не має вирішального значення.

Лікувати від гри

Перше правило лікування ігроманії – це визнання хворим своєї залежності. Як тільки він її усвідомлює і повністю відмовиться від гри, він встане на шлях одужання. Зрозуміло, що це непросто. І потрібно утримання від гри, причому не тимчасове, а повне.

– Золота мрія будь-якого залежного – це контролювати процес споживання, речовини, напою, ігри. Але правда в тому, що це неможливо, – наполягає Роман Герасимов. – Не можна навчити ігромана відповідальній грі. Як тільки він знову почне ставити, він стане на шлях до неминучого зриву. Це ілюзія, що він зможе на цей раз вчасно зупинитися.

Як можна вилікувати хворого ? Звичайно , це не так просто . Першим етапом лікування є визнання ігроманом своєї залежності і обов*язкове звернення до спеціаліста за допомогою . І коли хворий усвідомить , що гра була ілюзія і повністю відмовиться від гри – це буде першим кроком до одужання . Але при цьому дуже важлива правильна підтримка родичів .

Мы живем в век высокий технологий, что имеет целый ряд, как преимуществ, так и недостатков. Например, случалось ли Вам ссориться с близким человеком, родственником или другом из-за непомерного увлечения компьютерными играми? Становились ли Вы свидетелем ссор, вызванных пристрастием человека к казино, игровым автоматам, картам? Случалось ли Вам наблюдать людей, которые сутками не могут оторваться от Интернета и социальных сетей? Не сомневаемся, что в наш технологичный век таких людей становится все больше и больше. От чего же страдают все эти люди? Ответ один — игромания.

Игромания — это психологическое расстройство, которое характеризуется крайне обостренной зависимостью от любых азартных игр. Грубо говоря, для игромана азартная игра — это наркотик. Зависимость от игровых автоматов, компьютерных игр и Интернета также являются распространенными формами игромании. Игра на деньги — самая опасная форма игромании, которая может привести к крайне печальным последствиям — от полного финансового разорения до потери психологического здоровья. Почему же люди становятся игроманами? Рассмотрим основные причины игромании далее.

Причины игромании

Игромания вызвана социальными и психологическими причинами. Социальность заболевания состоит в том, что в массовом сознании игромания не считается болезнью. Игра считается не более чем безобидным средством для снятия стресса после работы. Особую опасность представляют компьютерные игры — родители сознательно “подсаживают” детей на игры, объясняя это тем, что так дети им не мешают, всегда заняты и не требуют родительского внимания. Многие родители покупают детям планшеты для того, чтобы ребенок “играл” в развивающие игры. К чему приведет эта тенденция неизвестно; однако, можно предположить, что ребенок может вырасти полноценным игровым наркоманом.

Немаловажным фактором является то, что игорный бизнес крайне доходен. Прибыли в нем настолько высоки, что владельцы подпольных казино идут на любые нарушения закона. Такая ситуация прямо и косвенно говорит об огромном количестве зависимых от азартных игр в нашей стране.

К психологическим причинам игромании можно отнести следующие:

• Чувство одиночества. Человек — социальное существо, поэтому не удивительно, что одинокий человек стремится, либо изменить свою жизнь и избавиться от одиночества, либо компенсировать отсутствие впечатлений и ощущений. Игра — увлекательный процесс, который помогает погрузиться с иллюзорный мир, в котором нет печалей и проблем. Игра — это своего рода коммуникация, поэтому человек раз за разом возвращается к игре.
• Чувство неудовлетворенности. Если человек неудовлетворен своей жизнью, то он, скорее всего, чувствует себя несчастным, что не может длиться долго. Будучи неудовлетворенным реальной жизнью, человек ищет пути компенсации и приходит к игре. Стать победителем в игре, особенно компьютерной, гораздо легче, чем в реальной жизни, где понизить уровень сложности никак нельзя. Чем успешнее человек в игре, тем больше компенсация реальных неудач, и тем больше человек хочет вернуться к игре.
• Желание сорвать куш. Азартные игры таковы, что по-настоящему выигрывают лишь единицы. Большинство же “ловит” совсем не по крупному, но чувство легкой наживы заставляет играть еще и еще. К тому же, организм человека таков, что любая, пусть самая незначительная победа, приводит к выброске адреналина и дофамина, и, следовательно, выиграв раз, человек хочет снова испытать прилив гормонов.
• Предрасположенность к зависимостям. Как правило, игромания тесно связана с другими зависимостями, как курение, алкоголизм и даже наркомания. Дело в том, что некоторые люди генетически и физиологически склонны к “наркомании” в той или иной форме. Отметим, однако, что генетические и физиологические факторы крайне редко являются определяющими.
• Наличие психических расстройств. Замечено, что люди, которые проходили или проходят лечение от различных психологических расстройств, больше подвержены игромании.

Отдельным фактором, который способствует развитию игромании, является сексуальная неудовлетворенность. Дело в том, что во время секса выделяется “гормон радости” эндорфин. Когда сексуальная жизнь плоха или вообще отсутствует, то человек ищет “заменитель”, чтобы получить свою дозу эндорфинов. Игра, особенно выигрыш, способствует выработке эндорфинов, что заставляет человека вновь и вновь играть. Кроме того, к развитию игромании может привести своего рода психологическая незрелость, а именно фиксация в подростковом состоянии. Как правило, такой человек не готов к вызовам взрослой жизни и поэтому уходит в игру, заменяя ей реальные радости и печали. Выработка иммунитета или причины возникновения зависимости: Как известно, человеческий организм - это саморегулирующаяся система. Поместите ее в неблагоприятные условия на длительное время, и, если она не погибнет, то приспособится к новым условиям. Защитные реакции организма проявляют себя и в случае с игроманией. Чем больше сильных эмоций получает мозг игромана, тем слабее он реагирует на слабые раздражители. В этом и состоит главная проблема. Игромания в чем-то похожа на наркотики. Смотрите, как это работает: Приходя первый раз в казино или запуская игровой автомат, игрок испытывает сильнейшие эмоции. Это адреналин во время вращения барабанов, радость от пойманного бонуса по крупной ставке или восторг от крупного выигрыша. В обычной жизни мы крайне редко испытываем положительные эмоции такой силы. У нас просто нет причин для их возникновения. И если адреналин в процессе игры мы можем получить в обычной жизни быстрой ездой на автомобиле (водительский раж), то радость от выигрыша мы можем получить только в азартных играх. Получается, что планка эмоционального восприятия окружающего мира существенно понижается, так как появился гораздо более мощный раздражитель - азартные игры. Игроки приходят в казино вновь и вновь, пытаясь получить эти эмоции. Для них перестает быть важен результат игры - на первый план выходит сам игровой процесс. Естественно, при подобном подходе они неизбежно проигрывают. Одной из основных проблем игромании является то, что абсолютно неважно сколько у человека денег в принципе. Важно, что игроман будет получать требуемые ему эмоции только от ставок на суммы, которые значимы для него. Так игрок, имеющий тысячи будет ставить сотни, а миллионер будет ставить десятки тысяч в одной игре. Результат будет один - они оба проиграют все. Как известно, страсть в жизни может быть только одна. Для игромана, со временем, страсть к игре закрывает собой все. Он будет воровать, обманывать и занимать деньги. Он будет делать все, чтобы продолжить игру. Моральные принципы и семейные ценности отступают на второй план, а игроку требуется постоянное увеличение ставок. Выводы: Становится понятным, почему люди продолжают играть в казино, несмотря на многочисленные неудачи – просто их мозг требует максимальных эмоций для того, чтобы испытать чувство эйфории. Игромания - это не прихоть или безрассудство, это заболевание, требующее квалифицированного лечения.

УВАГА!

Майже в кожному організмі знаходиться від 30% до 60% прихованих, незадіяних, дрімаючих резервних сил. Вони сплять!!! Завдяки спеціальним гіпнотичним технологіям, ці сили можна заставити працювати проти хвороби, тоді любе захворювання, в тому числі і рак, буде знищено. Отже, ліки + приховані сили + віра пацієнта і перемога життя над смертю невідворотня.

Підключивши резервні дрімаючі сили, в людини можуть відкритися особливі здібності: поета, співака, композитора, спортсмена, бізнесмена, політика, і т.д.

Все це реально (60% +)
А ВИ ДУМАЛИ ВАШ ОРГАНІЗМ НІ НА ЩО НЕ ЗДАТНИЙ?
ПОВІРТЕ В СЕБЕ!

Життя одне, захворювань багато. Бог допомагає тому хто просить і вірить у допомогу.

Хочеш перемогти хворобу? Переможи страх, приниження, знущання, зневіру, гнів, ненависть, злість провокують виникнення багатьох захворювань, в тому числі і рак. До 40% людей хворіють на рак в результаті придушення емоцій, постійного стресу, неврозу, депресії.

Неможливо вилікувати тіло хворого, не вилікувавши його душу «Гіпократ». Слово «Гіпноз» - головний інструмент в лікуванні ДУШІ.

Отже вибір за вами.

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я У ВАШІЙ ДУШІ.

Ми допомагаємо вилікувати вашу душу.