Пишу в газету, аби подякувати лікарю Володимиру Прокопенко за порятунок мого сина. Одного сина я вже втратила через горілку: збила машина.

Та й, взагалі, доля моя склалась так, що не позаздриш. Ми з чоловіком прожили 10 років, а потім він пішов до іншої жінки, а я сама виховувала двох синів. Не все у мене виходило, хлопці не слухались. Спочатку старший почав пити, потім і молодший до чарки потягнувся... А я не знала, що робити, до кого волати... А потім трагедія із старшим сином — думала, що вже не виживу. Але треба ж меншого рятувати!

Тут моя племінниця розповіла, що читала в газеті "Подільські вісті" про лікаря з центру«Рефлекс», який допомагає саме таким відчайдушним пиякам. Навіть привезла статтю прочитати. Я з газетою — до сина і благаю, аби погодився поїхати на лікування : хоча б заради пам’яті брата, який так безглуздо пішов з життя. Умовляла сина десь з місяць, бо й чути не хотів про лікування. Аж коли його жінка сказала, що розлучається і,забрала дитину та речі та й переїхала до батьків у їхнє село. Син спочатку відреагував на це спокійно, а потім, бачу, засумував. Прийшов до мене десь через тиждень і почав просити поїхати з ним , повернути жінку й сина. А я йому кажу: "Спробуй полікуватись спочатку, я ж з тобою, синку, а потім поїдемо і заберемо твою сім’ю."

Син погодився. Приїхали ми до лікаря Прокопенкоа В.С.на лікувальний сеанс. Він уважно нас вислухав і сказав мені зачекати на сина з півгодини. Я хвилювалась. Але ось назустріч мені, вже після лікування, йде син : задоволений, впевнений у своїх силах. Як я втішилась, коли побачила такі зміни в його поведінці!

Ми відразу поїхали до невістки, і син розповів, як лікувався. Моя невістка — дуже добра людина, і я була впевнена, що вона дасть моєму синові ще один шанс.

Вони живуть разом вже більше року, син не п’є, і в родині у них лад. То ж спасибі лыкарям центру "Рефлекес" за спокій в сім"ї! Біль від втрати старшого сина трохи влягається в душі, коли дивлюсь на щастя молодшого сина. А він навіть не дивиться в бік горілки, каже, що страшно згадувати, як ледь не втратив через неї все найдорожче в житті то й вороття до пиття не буде. З великою повагою та вдячністю лікареві — Олена Павлівна ГНАТЮК, мати.

Центр»Рефлекс» м. Хмельницький,вул. Вайсера ,13,к.3
Ліцензія АВ 191865 МОЗУ від 06.11.2006р.

shans.jpg