В 70-80 роки пиво мали великий попит у зв'язку з тим, що в перекладі на 1 г алкоголю це було найдешевше спиртне за 1 копійку можна було придбати 1,2 - 1,4 г пивного алкоголю і лише близько 0,5 г горілчаного. Надзвичайно характерною хворобою того часу був алкогольний цироз печінки. Як правило, він розвивався у споживачів пива і бормотухи. До цих пір згадую одного хворого, який лікувався в гематологічному відділенні лікарні ім. Мечникова. Він працював адміністратором одного з ленінградських пивбарів.
Пиво він пив у великих кількостях, і після роботи, і до, і в час. Перед очима коштує його обличчя, землисто-жовтого кольори, виснажене, жовті очі, тонкі виснажені руки, і величезний, наповнений рідиною живіт; на животі - особливим узором вени, що роздулися, голова медузи, друк смерті. Діагноз у нього був - алкогольний цироз печінки. Думаю, він розумів, що вмирає. Але пиво йому хотіло невідступно, постійно. У стаціонарі він ще стримувався від алкоголю. Але, вийшовши з лікарні, стриматися не зміг.
На початку 90-х ситуація змінилася. Пиво стало дорогим напоєм. За вартістю 1 г алкоголю пиво стало невигідним для того, щоб напиватися. На якийсь час споживання пива впало. Але пройшло декілька років, і виявилось, що пиво знову п'ють, але п'ють вже все і скрізь. Молоді і немолоді, чоловіки і жінки, хлопці і дівчатка, в метро, на вокзалі, на вулиці на ходу, дивуючи іноземців такою непристойністю, попивають з пляшок, банок пиво і джин-тонік. Пивний бум вимушує чекати через деякий час спалаху пивного алкоголізму. Поки що дуже трохи збільшується число піво-завісимих в практиці нарколога. Але, боюся, справжня проблема на підході. І сьогоднішній пивний алкоголік - це зовсім не люмпен, не комнезам, не непрацюючий синяк. Чому виникає алкоголізм В чому його суть
Існує резонне питання, яке легко задавати, дивлячись на залежну від алкоголю людину з боку Якщо у тебе з алкоголем проблеми, то чому тобі просто не перестати пити Припинити - і все. Перша відповідь Сили волі, що напрошується, немає - невірний. Запевняю вас, хворіють на алкоголізм і не можуть зупинитися зовсім не лише безвільні, слабосильні люди, але і ті, хто досягає успіхів, уміє справлятися з проблемами, уміє перемагати. Справа не в тому, що воля слабка, а в тому, що ворог сильний.
Алкоголізм - окремий випадок наркоманії, і виникнення його підкоряється спільним для наркоманії законам. Неможливо звичайно порівнювати героїнову, наприклад, наркоманію і той же алкоголізм за швидкістю розвитку і наслідкам, але є щось спільне порушення обміну речовин в центральній нервовій системі. Той або інший наркотик стає необхідним для функціонування головного мозку.
В найзагальнішому вигляді можна пояснити механізм становлення алкоголізму так. У головному мозку працює безліч функціональних систем, що забезпечують ту або іншу сторону діяльності мозку, зокрема, системи, що формують емоційний достаток (центр задоволення, центр негативних емоцій), системи, що забезпечують достатки спокою або мобілізації сну або неспання і велику кількість інших. Нормальна робота кожною з функціональних систем забезпечується характерною для цієї системи речовиною - медіатором. Природно, що всі ці системи постійно взаємозв'язані, взаїмозавісими, і порушення в будь-якій з них відбиваються на роботі всіх функціональних систем.
Коли людина зробила щось, передбачене природою як корисне для нього вирішив важке завдання, переміг противника, смачно поїв, зустрів доброго приятеля (або приятельку) - медіатор системи позитивних емоцій (так звані ендогенні опіати) виділяється в збільшеній кількості. Чоловік випробовує задоволення, радість, блаженство - залежно від кількості медіатора. Але для того, щоб отримати його порцію, потрібно вирішувати, перемагати, готувати, зустрічатися, знатися на музиці...
Всього цього клопоту можна уникнути. Можна узяти що-небудь, яка-небудь речовина, яка в мозку перетвориться на щось, замінююча власні опіати. І хай ця хімія збуджує систему позитивних емоцій - людині добре. Один з якнайдавніших замінників радості - алкоголь. Після введення в організм невелика частка алкоголю перетворюється на помилкові медіатори головного мозку, які взаємодіють з декількома медіаторнимі системами. При цьому активується система позитивних емоцій і система спокою, пригнічується збуджуюча система. Завдяки такому складному механізму дія алкоголю суб'єктивна сприятливо, якщо він уживається в малих дозах. Кому чого не вистачає, тому те додається розкріпачитися, розв'язати мову і галстук, для хоробрості. При досить масивній дії обмін перебудовується. Ті медіатори, які замінювалися етанолом, виробляються в кількості все меншому. Система, що пригнічується етанолом, виходить з-під контролю. Щоб повернути роботу цих систем до норми чоловік вимушений вживати алкоголь. Якщо випиває здорова людина, то, якщо він лише не перебрав, на ранок він забуває про випивку. Хоча здорова культурна людина уникатиме перебору, на варті коштують психологічні гальма - хочеться зберегти гідність, ясність думки, - і фізичні - при передозуванні виникає блювота.
У людини, залежної від алкоголю, ситуація інша. Ось він після вчорашнього прокидається - не працює достатньою мірою система позитивних емоцій недопрацьовує система спокою, надмірно активована збуджуюча система. Спочатку ці порушення ледве помітні, але, природно, якщо продовжувати вживання алкоголю, то порушення обважнюють. Колись вони, нарешті, стають настільки інтенсивні, що це відчувається не просто як нездужання до обіду, а як вельми погане самопочуття. Ліки, які приведуть все в норму, під рукою. Людина, що зачала похмелитися, приречена на те, що похмілля зачне перетворюватися на другу п'янку. Так формується запій. Чим більше чоловік лікується від спиртного спиртним, тим більше він потребує спиртного.
Після багатоденного запою в одних медіаторних системах, які повинні формувати відчуття задоволення, спокою - медіаторная недостатність, їх функція близька до 0, інші - формуючі збудження - зірвалися з ланцюга. До того ж організм наповнений продуктами недоокисленного спирту, із-за погано працюючої печінки накопичується маса токсинів. Результат неминучий тривога, болісна депресія, безсоння, ллє піт, слабкість жорстока, нудота і так далі. І так доводиться мучитися, поки не зароблять нормально всі системи в головному мозку, це вирушають дні і дні.
Передбачимо тепер, людина з вже сформованими порушеннями деякий час не п'є. Але всі биті алкоголем системи працюють на межі компенсації. З часом ці системи втомлюються, виходять за межі норми, і зачинають вимагати підживлення. І тоді, усвідомлено або ні, людина шукає приводу випити і обов'язково знаходить його.
Окрім біохімічного механізму спрацьовує не менш важливий психологічний, ритуальний, культурний механізм. Правильно спожитий, алкоголь знімає напруженість, тривожність, дозволяє забути про неприємності, проблеми. Природно, що він вже на зорі цивілізації був включений в ритуал свята, відпочинку, зустрічей. А вже в російській глибинці, відношення до горілки прямо-таки якесь культове. Якщо не п'єш - ти підозрілий, ти не наш, і взагалі - який ти російський, якщо випити не умієш. Алкоголь - це спільна тема для малознайомих людей. Зібралася компанія, все декілька скуті. Випили - дивишся, вже сміються, танцюють, знайомляться, веселяться. Поступово алкоголь стає неодмінним атрибутом спілкування. Якщо не вип'єш, то і не поговориш нормально. Я з друзями зустрівся, так що, чай я, чи що, пити з ним буду.
Алкоголь швидко і легко створює ілюзію психологічної захищеності, безпроблемності буття. Людина звикається, часто вживаючи алкоголь, до такого способу ілюзорного вирішення проблем тут і зараз, усе більш перемикається з реальних дій на відхід в алкогольний туман. Таке відношення починається зазвичай з психологічних проблем, проблем стосунків і поширюється, врешті-решт, на виробничі і ділові питання.
Отже, звичка, потреба, біохімічні порушення зачинають підтримувати один одного. Виникає міцна, різними механізмами підкріплювана, система споживання алкоголю. Алкоголь стає самоціллю. Він вже не засіб, не слуга, він - господар. Алкоголь - поганий господар. Залежна людина реально потребує алкоголю, без нього не працюють нормально найважливіші системи головного мозку, немає комфорту, немає спілкування. Закономірності перебігу алкоголізму Як і всяка хвороба, алкоголізм має внутрішні закономірності розвитку. Украй неприємна межа цієї хвороби в тому, що, зачавшись, вона прогресує неухильно. Єдиний спосіб зупинити процес - повністю відмовитися від алкоголю.
Одін з найбільш очевидних ознак - збільшення переносимості алкоголю. Хворий алкоголізмом може випити у декілька разів більше горілки, чим здорова людина. Зростає частота випивки. Формуються запої або щоденна випивка, або які-небудь проміжні варіанти. Запої подовжуються, похмільний синдром все важчий - до судом і білої лихоманки.
Виникає і наростає органічне ураження головного мозку, так звана енцифалопатія. З цього неминуче витікає зниження інтелекту втрачається ясність і рухливість думки, гумор стає плоскішим, зрушується на алкогольну і сексуальну тему. Емоції огрублюються, поступово зникає їх нюансування. Відбувається етичне зниження. Етичні категорії високого ладу всі у меншій мірі керують поведінкою хворої людини, він стає необов'язковим, розвивається брехливість, із стосунків до близьких всі більшою мірою зникають любов, тепло. Все це приводить до соціальних втрат спочатку втрачаються гроші (необов'язковість в справах, зірвані контракти, невиконані зобов'язання, пригощання товаришів по чарці і різних паразитів, що вмить з'являються там, де річкою ллється спиртне). Потім втрачається здатність заробляти великі гроші, потім - заробляти взагалі. У результаті захворювання - недоумство думати і відчувати стає нічим. Тупий погляд, каламутні очі, хода, що похитується, змащена мова. І мерзенний запах давно не митого тіла.
Ми відносимося до цих істот з презирством і відразою. Але ж багато хто з них колись був нормальними людьми, працював, кохав дітей, будував плани. Вони були чистими і симпатичними. Але вони не зупинилися вчасно.
Не так давно біля станції метро мене хтось окликнув по імені. Я із здивуванням виявив перед собою людину в одязі явно із смітника, з блідим, одутлим обличчям; він весь був якийсь пом'ятий і нещасний пом'ятий одяг, пом'ята особа, пом'ята мова. Лише тоді, коли він назвався, я почав повільно взнавати його. Колись ми були сусідами. В цей час він був удачливим цирковим артистом, фокусником. Це був міцний високий чоловік зі світлою головою і золотими руками. Змайструвати він міг все, що завгодно телевізор, буфет, машинки для фокусів... Багато годинника я провів, слухаючи його розповіді і байки, міркування і історії. Потім ми роз'їхалися, і я не бачив його років 15. І я, та і ніхто інший не міг подумати, що його тоді цілком ще безневинна звичка випити увечері літр - інший пиво обернеться таким кошмаром. Йому від мене потрібно було лише 2 рублі 50 копійок. Більше нічого.
Особливості пивного алкоголізму
В різних видах алкоголю є додаткові, живильні, баластні речовини, шкідливі домішки. І це обуславліваєт різницю і в безпосередньому ефекті, і у віддалених результатах. Як добре, як смачно після напруженого трудового дня, повертаючись додому, випити кухлик прохолодного ароматного пива. Відчути, як відпускає напругу, як розтікається розслаблення і спокій по тілу.
Фармакологічна дія пива таке, що воно дійсне дуже сприяє відпочинку, заспокоєнню. У 20-і роки нашого століття його рекомендували як седатівноє (тобто заспокійливе) засіб. Таким чином, з пивом людина привчає себе не лише до звичайної п'янкої дії алкоголю, але і до седатівному засобу. Проходить деякий час, і воно стає вже необхідним елементом відпочинку, заспокоєння. Наростають дози пива, з'являються алкогольні ексцеси, виникають провали в пам'яті. Перша за день випивка переноситься на все раніший термін - на ранній вечір, на пізній день, на полудень, і, нарешті, на ранок. Формується алкоголізм, пиво входить в звичку і в біохімію.
Пивна алкоголізація створює помилкове враження благополуччя. Пиво в громадській думці - майже не алкоголь. Пивній алкоголізації довгий час не характерні алкогольні ексцеси з бійками і витверезником. Потреба випити пиво не викликає таку тривогу у людини, як потреба в горілці. Пивний алкоголізм розвивається вкрадливіше, підступно, чим горілчаний. Але вже коли розвивається, то це дуже важкий алкоголізм.
У великих кількостях пиво виявляється клітинною отрутою, тому при зловживанні їм важко виражені соматичні наслідки міокардіодистрофія, цироз печінки, гепатит. При пивній алкоголізації важче, ніж при горілчаній, приголомшуються клітини головного мозку, тому швидше порушується інтелект, виявляються важкі психопатоподібні зміни. Буває, що такий хворий приходить до терапевта з вщент хворою печінкою або недостатністю кровообігу, пивним серцем і грамотний терапевт повідомляє пацієнта, що у нього проблеми з алкоголем.
Боротися з потягом до пива складніше, ніж з потягом до горілки. Цей потяг буває дуже настирливим і насилу відпускає. Дуже довго хочеться хворому ще разок відчути це глибоке седативно-релаксирующее дія, цей спокій, вдихнути цей аромат, відчути цей смак. У результаті пивний алкоголізм - це важкий, такий, що важко піддається лікуванню варіант алкоголізму.
Коли потрібно звернутися до нарколога?
Ось зрозуміло далеко не повний перелік ознак алкоголізму, але якщо ви виявили у себе хоч щось з них - це дуже серйозно
- Зірвані гальма - ви не можете або рідко можете зупинитися на невеликій дозі.
- Ви можете випити багато більше, чим раніше, з тим же або меншим ефектом.
- Зачали виникати провали в пам'яті на час сп'яніння.
- Формуються запої.
- Ви намагаєтеся зменшити частоту і дозу що випивається, але безуспішно.
Чи Виліковний пивний алкоголізм?
І так, і ні. Немає - в тому аспекті, що відновити культурну випивку неможливо буде ніколи. Обмін головного мозку порушений і нормальна реакція на алкоголь і на пиво не відновиться ніколи. Будь-яке вживання спиртного неминуче приведе до зриву, відразу або деякий час опісля. Якщо виникли обмінні порушення, вважайте, що ваша бочка або цистерна випита. Навіть багатолітня стриманість не дозволяє розраховувати на те, що організм очистився і ви зможете культурно випивати.
Так - в тому сенсі, що навіть при важкому алкоголізмі можливе те, що повне і скільки завгодно тривале утримується від алкоголю. Але мова, само собою зрозуміло, може йти лише про абсолютну тверезість. Пити або не пити - третього варіанту алкоголізм не залишає. При власній непохитній рішучості з лікарською допомогою навіть дуже важкі хворі можуть добитися дивних результатів.
На початку 90-х років я лежав в лікарні Боткина з гепатитом, дарованим мені рідним громадським харчуванням. Я вже видужував, коли моя лікарка, що лікує, запросила мене в ординаторську із словами чи Не хочете, колега, глянути цікавий випадок. Я природно хотів. У ординаторській мене чекала історія хвороби трилітньої давності. У цій історії описувалася жінка, що абсолютно спилася. Брудний пропитий хворий, вмираючий від безнадійно запущеного захворювання печінки. За всіма даними жити їй залишалося декілька місяців, якщо дуже повезе.
Хочете глянути на цього хворого - запитав мене доктор.
Я здивувався А що, вона ще жвава.
І ще як. І лікарка запросив когось з коридору. Увійшла жінка середніх років, доглянута, витончена, така, що злегка попахує приємним парфумом. На обличчі у неї не було нічого схожого на той друк, який залишає алкоголь на п'ючій жінці. І нічого, що давало б зрозуміти, що людина хвора. Жодного натяку на захворювання печінки. NN приходила на контрольні аналізи, які у неї теж були в повній нормі. Я заговорив з нею. І вона розповіла, що, виписуючи з лікарні, доктор сказав їй прямо і безжалісно питимеш - помреш. Це справило на NN таке враження, що вона не лише кинула пити, не лише почала дотримувати дієту, але змінила все своє життя вона відмовилася від запьянцовськой компанії, вона пішла працювати, почала читати, вийшла заміж. Вона виявила, що вона нормальна людина, здатна жити життям, гідним людини. Про п'янку, про все це життя я згадую як про кошмарний сон.
Висновок
Пиво, при всіх своїх достоїнствах, дуже небезпечна річ. Воно загрожує перетворитися із слуги в пана. Достовірних кількісних критеріїв безпечною, по розвитку алкоголізму випивки, на сьогоднішній день немає. Поріг і швидкість виникнення і прогресу хвороби у різних людей розрізняється в рази, що залежить, в основному, від стійкості обміну речовин. Очевидно, що ризик багато разів збільшується, при ранньому (молодше 18 років) початку алкоголізації, при систематичному вживанні, при звичці до разового вживання більше літра пива. Будьте уважні до себе і обережні. Отримуйте від життя радість, у тому числі і від пива - але не потрапте в капкан. І вже якщо виникли проблеми, зупинитеся негайно, самостійно або за допомогою лікарки.