ГАЛИНА, м. Хмельницький.
"Хочу через газету висловити велику вдячність лікарю Прокопенку В.С., бо він врятував мою родину. Мій син "підсів" на азартні ігри та ігрові автомати. Дійшло до того, що він понабирав у банках кредитів на свою розвагу. Віддавати кредити — нічим, дійшло до суду. Позичали ми гроші, в кого могли, щоб розрахуватись. Потім звернулись, за порадою знайомих, до Прокопенка В.С., який працює в лікувальному центрі "Рефлекс".
Ми й не сподівались, що така "хвороба" може лікуватись! Але син, справді, змінився. Про гральні автомати навіть не згадує. У нашу сім’ю вернувся спокій.
ВАЛЕРІЙ, м. Старокостянтинів.
"Афганістан — це жахіття життя в реальності, яка не забувається...Я — "афганець". І я "зламався", коли став інвалідом. До цього було все: сирітство, дитячий будинок. Але я тоді був здоровий. Коли ж повернувся з Афгану калікою, без ноги, дружина до мене охолола. Я почав пити. Пив так безбожно. що й не пам’ятав, як у цей час виглядала дочка, як росла... Дружина просила отямитись, полікуватись — я ж не хотів нічого, бо не міг зупинитись. Коли донька почала мене соромитись,плакати, я вперше замислився: як я живу? Сусіди прочитали в газеті статтю про лікаря з Хмельницького центру Рефлекс, і я вирішив поїхати до нього, спробувати лікувати свою залежність, яка вже була сильніша за мене.
Я вже п’ять років не п’ю і дякую Прокопенку В.С. за професійну допомогу і людську співучасть.
МАРИНА, 32 роки, .м. Хмельницький.
" Я курила з 15 років. Я нічого не могла вдіяти! Розуміла, що передчасно старю себе, забираю в себе здоров’я, але не могла кинути. У 30 років викурювала 2 пачки за день. Це був жах! До жовтого, старіючого обличчя додалися хронічний бронхіт і серцевий біль. Мене врятував лікар Прокопенко В.С., хоча й до нього я не раз пробувала боротись із цією жахливою залежністю. І я раджу звертатись за його допомогою усім тим , хто марнує життя і здоров’я і не може самотужки врятуватись."
