Публікації

Приниження, знущання, зневіра, гнів, ненависть, злість провокують виникнення багатьох хвороб, в тому числі і рак. 40% людей хворіють на рак в результаті придушення емоцій, стресу, депресії. В крові людини циркулюють мільйони ракових клітин. Хороший імунітет – і ці клітини знищуються. Ослаблений імунітет – хвороби прогресують.

Наркоманія! Скільки смертей за цим словом, скільки болі, скільки поламаних життів? Дуже багато! І не відомо, скільки ще життів заберуть із собою в нікуди наркотики! Історія наркотиків стара як людство! Наркотики були відомі і вживалися дуже давно!

В 70-80 роки пиво мали великий попит у зв'язку з тим, що в перекладі на 1 г алкоголю це було найдешевше спиртне за 1 копійку можна було придбати 1,2 - 1,4 г пивного алкоголю і лише близько 0,5 г горілчаного. Надзвичайно характерною хворобою того часу був алкогольний цироз печінки. Як правило, він розвивався у споживачів пива і бормотухи. До цих пір згадую одного хворого, який лікувався в гематологічному відділенні лікарні ім. Мечникова. Він працював адміністратором одного з ленінградських пивбарів.

Сьогодні жінки складають близько 20% із понад мільярда курців у світі. Є фактичні дані про те, що жінки у більшій мірі, ніж чоловіки, уразливі перед небезпеками, пов`язаними з тютюном. Чоловіки та жінки, що курять, більш схильні до онкологічних, серцевих і респіраторних захворювань.

ГАЛИНА, м. Хмельницький."Хочу через газету висловити велику вдячність лікарю Прокопенку В.С., бо він врятував мою родину. Мій син "підсів" на азартні ігри та ігрові автомати. Дійшло до того, що він понабирав у банках кредитів на свою розвагу. Віддавати кредити — нічим, дійшло до суду. Позичали ми гроші, в кого могли, щоб розрахуватись. Потім звернулись, за порадою знайомих, до Прокопенка В.С., який працює в лікувальному центрі "Рефлекс".

Моя єдина донька тривалий час була алкоголіч­кою, і немає потреби розповідати, яке це горе було для сім'ї. Через ту кляту горілку її звільнили з роботи. Чоловік кинув (Бог йому суддя), і дев'ятиріч­на донька залишилась без батька та, фактично, й без матері: бо якою матір'ю може бути п'яниця?

Пишу в газету, аби подякувати лікарю Володимиру Прокопенко за порятунок мого сина. Одного сина я вже втратила через горілку: збила машина. Та й, взагалі, доля моя склалась так, що не позаздриш. Ми з чоловіком прожили 10 років, а потім він пішов до іншої жінки, а я сама виховувала двох синів.

Мій чоловік завжди любив випити, але настав час, коли він став напиватися щодня. І Це тяжко бачити, як близька тобі людина стає схожою на тварину, деградує... Куди ми тіль­ ки не звертались по допомогу, все було марним. Навіть після багаторазових лікувань він витримував 5-10 днів, і все починалось знову. Від безвиході чоловік не раз хотів наклас­ти на себе руки.

За роки роботи лікар Прокопенко В.С. допоміг багатьом людям створити нову сім'ю, знайти гідну роботу, вийти з безвихідних ситуацій, позбутися тяжких захворювань. Для успішної роботи потрібне лише ба­жання змінити свою долю. Тисячі пацієнтів, які повірили цьому лікарю, врятували свої життя і свої долі.

Якби хто знав, яка важка і гірка доля тих батьків, чиї діти марне витрачають життя і здоров'я на шкідливі розваги, марнують найкращі свої роки. Я маю трьох синів і єдину доню. Всі діти вже дорослі, одружені. Та трапилась біда з донькою, якої я й уявити не могла.